Гіпсокартон (ГКЛ) – це будівельний матеріал, який використовується для облаштування міжкімнатних перегородок та внутрішньої обшивки стінових поверхонь. Виготовлений з двох паперових листів, простір між якими заповнено гіпсовою сумішшю. ГКЛ відрізняється слабким показником теплоізоляції, тому для підвищення його теплоізоляційних властивостей використовують різні види утеплювачів.
Вибираємо утеплювач для гіпсокартону
Кожен вид утеплювального матеріалу призначений для використання у певних умовах. Тому, перш ніж обрати теплоізолятор, слід вивчити всі особливості матеріалу.
- Пінопласт – синтетичний матеріал, виготовлений шляхом формування пластикової плити під високим тиском повітря. Виріб характеризується низьким рівнем теплопровідності, відповідно, відмінною теплоізоляцією. Однак пінопласт часто пошкоджується гризунами. Вони легко проникають в матеріал, влаштовуючи в порожнинах гнізда. Тому пінопласт не рекомендується для утеплення житлових приміщень.
- Мінеральна вата випускається у вигляді пресованих плит або рулонів. Матеріал не горить і не піддається атакам комах та гризунів. Мінеральна вата досить пластична і згодом схильна до усадки. Тому її найчастіше використовують для утеплення внутрішніх поверхонь дерев'яних будинків.
- Полістирол характеризується високою щільністю, відмінними теплопровідністю та шумоізоляцією. Матеріал не деформується протягом усього терміну експлуатації. Плюс полістирольний утеплювач забезпечує додаткову жорсткість перекриттів.
- Базальтова вата за складом та властивостями схожа на мінвату. Однак матеріал не схильний до горіння і не деформується під впливом високих температур. Базальтова вата використовується для утеплення приміщень із підвищеними вимогами до безпеки.
Теплоізоляційний матеріал всередині приміщення створює додатковий захисний шар, збільшуючи жорсткість конструкції.
Монтаж теплоізоляційного шару
Принцип кріплення для всіх видів утеплювачів є стандартним і складається з декількох етапів. Спочатку проводиться підготовка поверхні та розмітка. Стіна обробляється антисептиком та спеціальною протипожежною речовиною. Дерев'яні поверхні додатково зашкурюють, використовуючи наждачний папір. Розмітка відбувається шляхом встановлення напрямних. Як профіль використовують металеві рейки або дерев'яні бруски з рівною поверхнею.
Потім за розміром плити утеплювача монтують конструкцію, що складається з перекладин з опорою на напрямні, які обов'язково регулюються рівнем. Між профілем та поверхнею стіни укладають утеплювач. В якості додаткового фіксатора можна використовувати монтажний клей, який попередньо наноситься на поверхню стіни.
При укладанні плит не можна допускати утворення зазорів, поверхня має виглядати монолітною. Якщо накладається додатковий шар утеплювача, він повинен перекривати шви попереднього. На поверхню утеплювача кріпиться пароізоляційна плівка, що запобігає вологоутворенню.
І на завершення проводиться монтаж гіпсокартону. На поверхню листа наноситься пунктирна розмітка, за якою здійснюється кріплення матеріалу на профіль. Стики між ГКЛ закладають армуючою плівкою, потім шви шпаклюються. Слід враховувати, що кожен вид утеплювача має свої переваги та недоліки. Тому підбирається матеріал залежно від можливостей та особливостей приміщення.