Відповідно до класичної термінології, звуком називають коливання середовища з певною частотою та амплітудою. У звука є своя інтенсивність та свій звуковий тиск. Вимірюється він в децибелах. Людський слух здатний сприймати звуки в діапазоні частоти від 16.000 до 20.000 герц, при цьому частота мовного діапазону становить 500-4000 герц.
А під звукоізоляцією розуміють гасіння або повне виділення 2-х видів шуму:
- Структурний.
- Акустичний.
До структурному шуму відносять стук у двері, ляскання дверей, удари по батареї опалення. Акустичний шум - це голоси за стінкою, плач дитини, робота побутової техніки, нявкання котів на вулиці, бурчання пральної машини та інші. Завдяки вентиляційним системам в житлових будинках ми чуємо обидва види шуму.
Зміст
Шумоізоляція
Під шумом розуміють загальну какофонію звуків. Його вимірюють за допомогою шумоміра в децибелах. Якщо шум в діапазоні 70-90 децибел дуже довго діє на людину, то нервова система виходить з ладу. Тому шумоізоляцією називають захист від ударного шуму.
Ударний шум - це тупіт копит коней, падіння важкого предмета, волочіння шафи або дивана чи інші звуки.
Відмінність між шумоізоляцією та звукоізоляцією
Тут допоможуть спеціальні захисні звукоізоляційні та шумоізоляційні матеріали:
- Мінеральна вата.
- Пробка.
- Пінополіуретан.
- Изопласт.
- Сендвіч панелі.
- Рулонна ізоляція на основі повсті з полімерним шаром.
- Ізолятор на основі пропілену та скловолокна.
Звукоізоляцію забезпечують матеріали, які мають відбиваючу дію, а шумоізоляцію - поглинаючі. Найчастіше для звукоізоляції використовуються одні матеріали, а для шумоізоляції - зовсім інші. Дуже складно підібрати матеріал, який здатний за своїми технічними властивостями і поглинати, і відображати звуки.
Нормативні вимоги до звуко- та шумоізоляції
В ході проектування житлових чи виробничих будівель забудовникам дуже важливо дотримуватися вимог Держстандарту. Квартиранти в висотних будівлях повинні знати про 4 показники норм:
- Нормативи граничного рівня.
- Ізоляція ударного шуму.
- Ізоляція повітряного шуму.
- Норми гранично допустимого рівня шуму.
Допустимий рівень шуму - це комфортний стан всіх проживаючих в приміщенні на протязі всього дня. Коли ніхто не тривожиться через дискомфорт або негативний фізичний вплив на слух.
Гранично допустимий рівень шуму - це гучна музика, танці або звуки ремонту, які допускаються до 22:00 в будні і до 23:00 у вихідні дні. В СНіП зазначено, що норматив для денного часу доби - 39-49 дБ, а для нічного - 30-35 дБ.